Пам'ятай про Крути

29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації , який уже протягом  століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 22 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Універсал , який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „ молодшого брата ” . Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гетьмана Б.Хмельницького та Студентського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету , юнаки Військової школи та учні старших класів київських гімназій.

Більшість із них загинули. Ті, кому вдалося вціліти, розібрали колію і зуміли на декілька днів затримати наступ. Сталося це 29 січня 1918 року.

17 березня 1918 р., коли більшовики залишили Київ, а в столиці знову перебувала Центральна Рада, тіла 27 юнаків, які загинули в бою під Крутами, були перевезені до Києва і перепоховані на Аскольдовій горі.

Крути ввійшли в історію України як символ національної честі.

Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів,  однією з героїчних сторінок нашої історії.

Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт

злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.